клейкий

1. Такий, що має властивість прилипати, приставати до чогось; липкий.

2. Який легко приклеюється або призначений для приклеювання (про папір, плівку тощо).

Приклади вживання

Приклад 1:
Протканий голчастим чорним насінням, клейкий будяковий пух поналипав на обіддя коліс, на дишла, на покинуту кінську упряж, на бойові козацькі лопати, що стирчали держаками з молочаю. Нишпорячи над возами, гибаючи хвостом, літала обліплена пухом сорока.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”

Частина мови: прикметник () |