клейковина

[klɛjkoʋɪnɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Білкова речовина, що міститься в зерні злакових рослин (особливо пшениці, жита, ячменю), яка при замішуванні борошна з водою утворює еластичну масу (тісто) і визначає хлібопекарські властивості борошна; глютен.

  2. (у технології) Концентрований продукт, що виділяється з пшеничного борошна під час промивання тіста водою і використовується в харчовій промисловості.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. клейковина, р. клейковини, д. клейковині, з. клейковину, о. клейковиною, м. клейковині, к. клейковино

Більше записів