Значення
-
В’язка, липка речовина природного або штучного походження, що використовується для з’єднання (склеювання) різних матеріалів шляхом прилипання до їхніх поверхонь та утворення міцного шва після застигання, висихання або іншого фізико-хімічного процесу.
-
Рідкий або пастоподібний клей, призначений для конкретного використання (наприклад, канцелярський клей, столярний клей).
-
Перен. Те, що об’єднує, пов’язує між собою людей, явища, ідеї.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. клей, р. клею, д. клеєві, з. клей, о. клеєм, м. клеєві, к. клею