Значення
-
(заст.) Учень, послідовник, прибічник якоїсь вчення, школи, лідера; той, хто разом з кимось співпрацює в одній справі, часто з відтінком неодобрення.
-
(перен., зневажл.) Ненадійний прислужник, покірний виконавець чиїхось (часто поганих, злочинних) намірів; прибічник, який сліпо йде за лідером.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. клеврет, р. клеврета, д. клевретові, з. клеврета, о. клевретом, м. клевреті, к. клеврете
Походження слова (Етимологія)
Слово «клеврет» походить через церковнослов’янське посередництво від латинського collibertus, що означає «вільновідпущеник, який отримав свободу разом з кимось». Це слово утворене з префікса col- (варіант com-, що означає «разом») та іменника libertus («вільновідпущеник»), який своєю чергою походить від liber («вільний»). Спочатку так називали товариша по звільненню, а згодом — прихильника, який догоджає покровителю. Це слово є книжним і вживається переважно в переносному значенні.