клевець

Клевець — старовинна холодна зброя у вигляді невеликого молотка з гострим шипом на обуху, призначена для пробивання обладунків.

Клевець — інструмент у вигляді загостреного металевого стрижня з руків’ям, що використовується в слюсарній справі для розмітки або пробивання отворів.

Клевець — застаріла назва для різновиду кирки, сокирки або іншого ручного інструменту з гострим бойком для розколювання або обробки каменю, льоду тощо.

Приклади вживання

Приклад 1:
Клевець — молоток («в голові — як коли би цигани клев-цами гатили»). Клинок — вішалка (власне, кілок, вбитий в стіну, який слугує за вішалку).
— Зеров Микола, “Камена”

Частина мови: іменник (однина) |