клевець

[klɛʋɛt͡sʲ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Клевець — старовинна холодна зброя у вигляді невеликого молотка з гострим шипом на обуху, призначена для пробивання обладунків.

  2. Клевець — інструмент у вигляді загостреного металевого стрижня з руків’ям, що використовується в слюсарній справі для розмітки або пробивання отворів.

  3. Клевець — застаріла назва для різновиду кирки, сокирки або іншого ручного інструменту з гострим бойком для розколювання або обробки каменю, льоду тощо.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. клевець, р. клевець, д. клевець, з. клевець, о. клевець, м. клевець, к. клевець

Більше записів