1. (у сільському господарстві) Спосіб утримання свійських тварин, при якому вони постійно або протягом значної частини доби знаходяться у спеціально обладнаних приміщеннях (клетках, станках) без вигулу, на відміну від пасовищного або вигульно-пасовищного утримання.
2. (у тваринництві) Система утримання птиці (курки, індики, перепілки тощо) у багатоярусних клітках для промислового виробництва яєць або м’яса.