Словник Української Мови
Буква
1. Стародавній прилад для вимірювання часу у вигляді двох посудин, з’єднаних вузькою трубкою, через яку вода повільно перетікала з верхньої ємності в нижню, а поділки на стінках вказували минулий час.
2. У переносному значенні — символ минаючого, невпинного часу, миттєвості життя.
Приклад 1:
«Тривимірний простір обіймів — і жінка-клепсидра…» Тривимірний простір обіймів — і жінка-клепсидра, Наповнена часом, що перетікає у жилах… Ген вітер високий несе переповнені відра То білого смутку, то чистого запаху тіла. Умитися б росами, випити б хмари ковтками, Спізнати б усе, окрім тиші, ввібравши у себе Святе всеосяжне, як зорі із їх іменами, Як душі прозорих, які опускаються з неба… «Дотик перкалевий.
— Кіяновська Маріанна, “Бабин Яр. Голосами”