клепання

1. Дія за значенням дієслова “клепати”; створення нероз’ємного з’єднання металевих деталей за допомогою заклепок.

2. Ряд заклепок, що з’єднують деталі; заклепочний шов.

3. Розм. Нудне, одноманітне повторення одного й того самого; базікання, теревені.

Приклади вживання

Приклад 1:
З 65 огляду на це основним способом з’єднання деталей із таких матеріалів при складанні є клепання. Тобто переважна більшість сухих відсіків мають клепану конструкцію.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |