клепальник

[klɛpɑlʲnɪk] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Робітник, який займається клепанням металевих конструкцій, з’єднуючи їх деталі за допомогою заклепок.

  2. Інструмент (машинка) для клепання, тобто для встановлення заклепок.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. клепальник, р. клепальника, д. клепальникові, з. клепальника, о. клепальником, м. клепальникові, к. клепальнику

Більше записів