клемник

1. Електричний пристрій для надійного механічного з’єднання провідників (дротів, кабелів) між собою або для їх підключення до апаратури, що забезпечує електроконтакт зазвичай за допомогою гвинтового затиску.

2. Робітник, який займається кріпленням (клемуванням) рейок до шпал залізничної колії за допомогою спеціальних клем.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |