Значення
-
Видавати глухий, низький, тривалий звук, що нагадує кипіння води або бурчання; дзвеніти, гудіти (про звуки природи, техніки тощо).
-
Перен. Сильно хвилюватися, перебувати в стані інтенсивного внутрішнього напруження, прихованої люті або нетерпіння.
-
Заст. Кипіти, бурхливо хвилюватися (про рідину).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я клекочу, ти клекотиш, він клекотить, ми клекотимо, ви клекотите, вони клекотять