клекотати

[klɛkotɑtɪ] Дієслово

Буква:К

Значення

  1. Про птахів, зокрема лелек, журавлів: видавати характерні горлові звуки, часто під час польоту або спілкування.

  2. Переносно: голосно, невпинно і пристрасно говорити, сперечатися або лаятися; гомоніти.

  3. Заст. або поет. Про воду, ріку: шумно плисти, бурхливо текти, виплескуючись і дзюрчачи.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я клекочу, ти клекочеш, він клекоче, ми клекочемо, ви клекочете, вони клекочуть

Більше записів