1. Дія за значенням дієслова “клекотати” — характерний звук, що видають лелеки, ударяючи дзьобами, а також подібні звуки, що нагадують цей стук.
2. Переносно — гучне, невпинне й часто роздратуюче говоріння, базікання, галас.
клекотання
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Якась нерозбірливість і неясність, а далі вже просто кректання і клекотання, напівшепіт і напівхлюпіт, а взагалі — не що інше як ґелґіт і лопіт, котрий нараз переходив у хлипання і шнипання, а ще у шелест і шемріт. А слова були ніби й словами, а ніби й не, а просто самим лише мурмотінням і мамротанням, шамотін ням, бухтінням, бухиканням і бубонінням, проте не бубнінням.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Частина мови: іменник (однина) |