Значення
-
(історичний термін) Учасники грецького національно-визвольного руху проти османського панування (XVII–XIX ст.), які вели партизанську війну в горах, часто звичайні розбійники, що згодом стали символом боротьби за свободу.
-
(переносне значення) Про людей, схильних до розбою, грабунків або небезпечних пригод.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. клефти, р. клефтів, д. клефтам, з. клефти, о. клефтами, м. клефтах, к. клефти