Словник Української Мови
Буква
1. Жіноче особове ім’я латинського походження (від лат. Claudius — «кульгавий»), що вживається в українській мові.
2. Рід однорічних або багаторічних трав’янистих рослин родини гвоздикових, поширених у помірних областях Євразії; рідше — назва окремих видів цього роду (напр., Клавдія солончакова).
Приклад 1:
26 …в о временах Т і в е р і е в ы х…— тобто в час перебування при владі Тиберія Клавдія Нерона (37—68), з 54 до 68 р. римського імператора, який прославився незвичайною жорстокістю. 27 ..в о владѣніях Пи л а т о в ы х.— У 26—36 р. н. е. намісником Іудеї був Понтій Пілат, який начебто дав згоду розіп’яти Ісуса Христа на хресті на горі Голгофі.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 2:
…в часах Тіберієвих – час перебування при владі Тіберія (Клавдія Нерона, римського імператора 14-37 pp. ), що відзначався винятковою жорстокістю.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 3:
– 44 p.), часи правління якого вважаються найвищим розквітом добробуту Стародавнього Риму; Тіберієві часи – пора правління Тіберія Клавдія Нерона – римського імператора у 14 -37 pp., що відзначався неймовірною жорстокістю; володіння Пилатові – Пилат був римським намісником Юдеї у період, до якого Біблія відносить життя і смерть Ісуса Христа. 38 Мова йде про перемогу ізраїльтян на чолі з Аароном над аморейським царем Сигоном (Старий завіт.
— Тютюнник Григорій, “Вир”