клауза

Значення

1. Умовний пункт договору, угоди або іншого юридичного документа, що містить певне положення, обов’язок, обмеження або вимогу.

2. У мовознавстві — синтаксична одиниця, складне речення або частина складного речення, що містить сполучення підмета та присудка (найчастіше еквівалентна простому реченню в складі складносурядного або складнопідрядного).

3. У риториці та поетиці — закінчення, завершальна частина періоду або віршового рядка, що має певну ритмічну та інтонаційну оформленість.

Правопис та відмінювання