Значення
-
Короткий різкий звук, що виникає при ударах твердих предметів один об один або при різкому натисканні механізму (наприклад, клацання вимикача, клацання клавіші).
-
Назва звуконаслідувального дієслова, що позначає дію, яка супроводжується таким звуком (клацати).
-
У комп’ютерній термінології — одинична дія натискання та відпускання кнопки комп’ютерної миші (наприклад, лівий клац).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. клац, р. клацу, д. клацові, з. клац, о. клацом, м. клаці, к. клаце