Значення
-
Хімічна сполука, в якій молекули одного компонента утворюють просторову каркасну структуру (клітку), що містить у своїх порожнинах молекули іншого компонента, зв’язані вандерваальсовими силами; включна сполука.
-
У геології та фізиці — кристалічна речовина, утворена водою та низькомолекулярними газами (наприклад, метаном) за високого тиску та низької температури; газові гідрати, що зустрічаються в природі на великих глибинах океану або в надрах.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. клатрат, р. клатрату, д. клатратові, з. клатрат, о. клатратом, м. клатраті, к. клатрате