клатрат

1. Хімічна сполука, в якій молекули одного компонента утворюють просторову каркасну структуру (клітку), що містить у своїх порожнинах молекули іншого компонента, зв’язані вандерваальсовими силами; включна сполука.

2. У геології та фізиці — кристалічна речовина, утворена водою та низькомолекулярними газами (наприклад, метаном) за високого тиску та низької температури; газові гідрати, що зустрічаються в природі на великих глибинах океану або в надрах.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |