класицизм

Значення

1. Художній стиль і напрям у європейському мистецтві XVII–XIX століть, що ґрунтувався на наслідуванні античних зразків, прагненні до гармонії, ясності, логічності, стриманості форми та ідеалізації дійсності.

2. Літературно-мистецька течія та художній метод цієї епохи, для яких характерні раціоналізм, чіткість композиції, сувора нормативність, поділ жанрів на високі та низькі та звернення до вічних конфліктів між приватним і суспільним, почуттям і обов’язком.

3. (У розширеному значенні) Напрям або стиль у будь-якому виді мистецтва, що орієнтується на класичні античні зразки або на принципи класичного мистецтва взагалі.

4. (У мовознавстві) Приклад чи зразок правильної, нормованої, авторитетної мови.

Правопис та відмінювання