клапанник

[klɑpɑnnɪk] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Рідкісне прізвище українського походження, що, ймовірно, утворене від слова “клапан” (частина механізму) або пов’язане з діалектним значенням.

  2. (діал.) Той, хто виготовляє або ремонтує клапани, майстер з клапанів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. клапанник, р. клапанника, д. клапанникові, з. клапанника, о. клапанником, м. клапанникові, к. клапаннику

Більше записів