клапанник

1. Рідкісне прізвище українського походження, що, ймовірно, утворене від слова “клапан” (частина механізму) або пов’язане з діалектним значенням.

2. (діал.) Той, хто виготовляє або ремонтує клапани, майстер з клапанів.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |