клапан

1. Пристрій у машинах, механізмах або трубопроводах, призначений для регулювання, перекриття або спрямування потоку рідини, газу, пари тощо шляхом відкриття чи закриття проходу.

2. Частина деяких музичних духових інструментів (наприклад, сурми, саксофона) у вигляді металевої пластинки на пружині, що відкриває або закриває отвір у корпусі для зміни висоти звуку.

3. В анатомії: структура в серці або кровоносних судинах (наприклад, двостулковий, тристулковий клапан), що забезпечує рух крові в одному напрямку, запобігаючи її зворотному потоку.

4. Деталь одягу — відкидна частина кишені, коміра, борту тощо, що зазвичай прикриває отвір кишені або застібку.

5. У техніці: частина покришки (камери) велосипеда, автомобіля тощо, що закриває отвір для накачування повітря.

6. У розмовній мові — людина, яка легко видає секрети, не вміє зберігати таємниці.

Приклади вживання

Приклад 1:
Мовби відкривається клапан, що випускає надмір «пари», — це знижує тиск, допомагає прорвати гнійникові… Це сповідальня, в якій можна залишити те, що гнітить, мучить. «Так людина утилізує, — читаємо в «Записниках» Лідії Гінзбург, — образи, горе і навіть порожнечу, перетворюючи їх на матеріал»[14].
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Частина мови: іменник (однина) |