кладочка

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “клада” — невелика купка, невелика група предметів, складених один на один.

2. (у спеціальному контексті) Може використовуватися як власна назва (наприклад, прізвисько, назва об’єкта) або термін, що позначає конкретний невеликий об’єкт чи елемент у певній системі (наприклад, в архітектурі, біології).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |