кладь

[klɑdʲ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (діал.) Те саме, що кладка — невеликий дерев’яний місток через річку, струмок або болотисте місце.

  2. (діал.) Те саме, що кладьовина — місце, де кладуть (зберігають) щось, комора, льох.

  3. (спец., заст.) Вантаж, поклажа, багаж, а також сума грошей, яку купець чи мандрівник везе з собою.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кладь, р. кладі, д. кладі, з. кладь, о. кладдю, м. кладі, к. кладе

Більше записів