Значення
-
(спеціальне) Процес обробки металевих виробів (зокрема, інструментів) шляхом нагрівання до певної температури з подальшим повільним охолодженням для зняття внутрішніх напруг, поліпшення оброблюваності та підготовки до загартування; відпал.
-
(переносне, розмовне) Сильне втомлення, виснаження, стан крайньої стомленості, коли людина відчуває себе знесиленою.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. кетлювання, р. кетлювання, д. кетлюванню, з. кетлювання, о. кетлюванням, м. кетлюванні, к. кетлювання