Словник Української Мови
Буква
1. Етнічна група, корінне населення Сибіру, що проживає переважно у Красноярському краї Росії вздовж річки Єнісей та його приток; представник цієї нарідності.
2. Мова кетів, що належить до єнісейської мовної сім’ї та є однією з найменших і найбільш ізольованих мовних родин світу.
3. (у хімії, біохімії) Скорочена назва кетогрупи, карбонільної групи (>C=O) в кетонах, де вуглець з’єднаний з двома вуглеводневими радикалами.
Приклад 1:
Наїхали з Гетьманського гусари; завернув старий Кривинський з цілою меткою старих дочок; не забула й Шведчи -ха – і вона тут з своєю дочкою-кралею; а коло неї вертиться сотниченко Саенко, молодий, чорнявий, веселий, танцюристий; тут же й гетьманського колись полковника Кряжа син походжає з сином полковника Кармазином, що приїхав на бенкет з молодою жінкою, аж з самого Ромна… Не тільки з Гетьманського, наїздили іноді до генеральші гості й з сусідніх повітів. Генеральша – привітна хазяйка-хлібосолка.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”
Приклад 2:
Там міщане наготовили бучний бенкет Брюховецькому з старшиною. XV Одчепившись ото Черевань од запорожців, насилу оддихавсь, щоб промовити слово.
— Куліш Пантелеймон, “Чорна рада”
Приклад 3:
А що нам суча баба з серця утнеть який бешкет, так i того треба боятися? Звели лишень покинути Явдоху, нехай вiдпочине пiсля такої банi.
— Квітка-Основ’яненко Григорій, “Конотопська відьма”