1. (істор.) Син кесаря — другого за значенням титулу у Візантійській імперії після імператора.
2. (перен., заст., книжн.) Нащадок, син високопоставленої, владної або дуже багатої особи; представник вищої знаті.
кесарович
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: t.d. () |