Словник Української Мови
Буква
1. Прикметникова форма від власної назви “Кесар”, що вказує на належність до римського імператора Гая Юлія Цезаря або його наступників (кесарів), наприклад: кесарів палац, кесарів монета.
2. У переносному значенні — такий, що нагадує або властивий могутньому, деспотичному правителю; царський, імператорський.
Приклад 1:
Вони робили складні операції, особливо при лікуванні ран і пухлин, застосовували кесарів розтин, знімали катаракти, ампутували кінцівки, робили трепанацію черепа, успішно застосовували протиотруту (при царському дворі потреба в цьому з’являлася досить часто, бо там претенденти на трон залюбки труїли своїх політичних конкурентів) тощо. В умінні здійснювати пластичні операції обличчя європейська медицина досягла рівня староіндійської лише у XVIII ст.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”
Приклад 2:
І додав: «Перший Рим був кесарів, другий Рим — Візантія, третій — Москва, а четвертому не бувати!» Цар Іван Третій оголосив себе спадкоємцем грецької віри. Після такого царевого листа до патріарха знову прийшла мужність, і він у вірі встояв.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”
Приклад 3:
VII Непевне видумали свято Патриції-аристократи І мудрий кесарів сенат. Вони, бач, кесаря хвалили На всі лади, що аж остило Самим їм дурня вихвалять, То, заразом щоб доканать, Вони на раді й присудили, Щоб просто кесаря назвать Самим Юпітером, та й годі.
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”