Словник Української Мови
Буква
Особа, яка здійснює керівництво, управління чим-небудь (підприємством, установою, процесом тощо); керівник, управитель.
Посада, назва керівника деяких установ, підприємств або їхніх структурних підрозділів у певних сферах (наприклад, банківській, готельної).
Приклад 1:
Митрополит Бориспільський, Ректор Київської духовної академії і семінарії, Керуючий справами Української Православної Церкви a 4 b А гіографія, присвячена святому рівноапостольному князю Володи- миру, надзвичайно велика1. Та все ж історія текстів і наявна в них інформація й до сьогодні не вповні досліджені і залишають багато пи- тань.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”
Приклад 2:
Нехай за нього повністю несе відповідальність керуючий. Не забувайте про причини єдинопочатку – якщо власником уже призначений директор, то цьому власникові слід позбавити себе права давати розпорядження персоналу в обхід призначеного ним директора.
— Котляревський Іван, “Енеїда”