керосин

[kɛrosɪn] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Легкий прозорий нафтопродукт, що використовується як паливо для реактивних двигунів, освітлювальних приладів (гасів) та для побутових потреб.

  2. Рідке вуглеводневе паливо, отримане шляхом перегонки нафти або сланців, застосовуване також як розчинник і паливо для засобів опалення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. керосин, р. керосину, д. керосинові, з. керосин, о. керосином, м. керосині, к. керосине

Походження слова (Етимологія)

Слово «керосин» походить від німецького «Cerosin» або «Ceresin», що означає «гірський віск» або «озокерит». Це німецьке слово, у свою чергу, утворене від грецького «κηρός» (віск), яке, ймовірно, було запозичене зі східних мов. В українській мові значення слова змінилося: воно стало позначати пальне, відоме як «гас». Також існують похідні слова, як-от «керосинка» (нагрівальний прилад) та «керосинник» (продавець гасу).
Споріднені слова:гас, нафта, озокерит

Більше записів