кероген

[kɛroɦɛn] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Кероген — органічна речовина, що міститься в осадових гірських породах (сланцях, вапняках) і є залишком давніх рослинних та тваринних організмів; при нагріванні без доступу кисню розкладається з утворенням вуглеводнів (нафти та газу).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кероген, р. керогену, д. керогенові, з. кероген, о. керогеном, м. керогені, к. керогене

Більше записів