кептивний
[kɛptɪʋnɪj] Прикметник
Буква:К
Значення
-
(від англ. captive — полонений) такий, що створений або функціонує виключно для обслуговування певної, обмеженої групи споживачів, клієнтів або внутрішніх потреб компанії, без виходу на відкритий ринок (переважно про страхові компанії, фонди, підприємства).
-
(в економіці) такий, що належить або повністю контролюється материнською компанією, часто створений для забезпечення її власних потреб (наприклад, кептивна страхова компанія).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. кептивний, р. кептивного, д. кептивному, з. кептивного, о. кептивним, м. кептивнім