1. Верхній одяг з грубої вовни або сукна, довгий, з розрізом ззаду, який носили гуцули; тип гуцульської свити.
2. Заст. Старовинний довгий верхній одяг, плащ, мантія (у західних слов’ян, угорців тощо).
кептар
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
— А кептар тобі не треба? — Не треба.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”
Частина мови: іменник (однина) |