кепочка

[kɛpot͡ʃkɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Зменшувально-пестлива форма від слова “кепка”: невелика кепка, головний убір з козирком.

  2. Рідкісне, розмовне позначення для будь-якого невеликого головного убору (часто дитячого).

  3. У технічному сленгу — невеликий захисний кожух, кришка або ковпачок, що накриває кінцеву частину деталі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кепочка, р. кепочки, д. кепочці, з. кепочку, о. кепочкою, м. кепочці, к. кепочко

Більше записів