кентер

1. (від англ. canter) Контрольований, спокійний галоп верхового коня з трьома тактами, проміжний між риссю та повним галопом; один з основних аллюрів у кінному спорті.

2. (від англ. canter) Вершник, який спеціалізується на їзді кентером або бере участь у перегонах, де коні рухаються таким аллюром.

3. (від англ. canter) Коротка пробіжка легким галопом, яка часто використовується для розминки коня перед основним навантаженням або для заспокоєння після нього.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник () |