кенос

1. У давньогрецькій міфології — один з кентаврів, який відрізнявся мудрістю та добротою, був наставником багатьох героїв, зокрема Ахілла, Ясона та Геракла.

2. У астрономії — традиційна назва зорі ε (епсилон) у сузір’ї Центавра, одна з найяскравіших зір на нічному небі.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник () |