кенінг

[kɛninɦ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. У германській поезії (особливо в давньоскандинавській та давньоанглійській) — стилістична фігура, складний описовий образ, що замінює звичайну назву предмета чи явища (наприклад, “китовий шлях” замість “море”).

  2. У сучасному літературознавстві та мовознавстві — будь-яка складена, часто метафорична назва, що вживається замість звичайного слова.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кенінг, р. кенінгу, д. кенінгові, з. кенінг, о. кенінгом, м. кенінгові, к. кенінгу

Більше записів