кендзюцу

Мистецтво володіння японським мечем (катаною), що є однією з основних дисциплін традиційних японських бойових мистецтв (будзюцу) і охоплює техніки фехтування, удари, блоки та переміщення.

Історична бойова система, що вивчається в рамках деяких класичних японських шкіл (корю) окремо або разом з іншими дисциплінами, такою як іайдзюцу (мистецтво вихоплювання меча).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |