кендзюцу

[kɛndzjut͡su] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Мистецтво володіння японським мечем (катаною), що є однією з основних дисциплін традиційних японських бойових мистецтв (будзюцу) і охоплює техніки фехтування, удари, блоки та переміщення.

  2. Історична бойова система, що вивчається в рамках деяких класичних японських шкіл (корю) окремо або разом з іншими дисциплінами, такою як іайдзюцу (мистецтво вихоплювання меча).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кендзюц, р. кендзюца, д. кендзюцові, з. кендзюца, о. кендзюцом, м. кендзюці, к. кендзюц

Більше записів