кемпінг

1. Спеціально обладнане місце для автотуризму та відпочинку на природі, що зазвичай має необхідну інфраструктуру (санвузли, джерела води, місця для розпалювання вогнища тощо) для тимчасового розташування наметів, автопричепів або кемперів.

2. Стиль або вид відпочинку, туризму, що полягає у проживанні на такому спеціально обладнаному місці в наметі, кемпері чи іншому тимчасовому житлі.

3. Сам табір, створений туристами для тимчасового проживання під час походу чи подорожі (застаріле, рідковживане значення).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |