1. Кімната для самітницького життя, проживання або роботи ченця чи черниці в монастирі; монаша келія.
2. Переносно: невелике, замкнене, відокремлене приміщення, схоже на монастирську келію; затишна кімната для усамітнення та занять.
3. У переносному значенні: спосіб життя, що характеризується самітністю, відокремленістю від зовнішнього світу, поглибленістю у власні думки, духовні чи наукові заняття.