Значення
-
Кімната для самітницького життя, проживання або роботи ченця чи черниці в монастирі; монаша келія.
-
Переносно: невелике, замкнене, відокремлене приміщення, схоже на монастирську келію; затишна кімната для усамітнення та занять.
-
У переносному значенні: спосіб життя, що характеризується самітністю, відокремленістю від зовнішнього світу, поглибленістю у власні думки, духовні чи наукові заняття.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. келеї, р. келей, д. келеям, з. келей, о. келеями, м. келеях, к. келеї