келар

[kɛlɑr] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Монах у православному монастирі, який відповідає за харчування, продовольчі запаси та господарські приміщення (трапезна, комори); економ, хранитель.

  2. (Іст.) Посадовець у церковних або світських установах давньої Русі та України (наприклад, у братствах), який відав господарськими справами, зокрема харчуванням та фінансами.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. келар, р. келаря, д. келареві, з. келаря, о. келарем, м. келареві, к. келаре

Більше записів