кегль

1. Одиниця вимірювання розміру шрифту в поліграфії та дизайні, що дорівнює розміру літери (висоті її площадки) у пунктах; також розмір шрифту, позначений цим числом (наприклад, кегль 10).

2. У друкарській справі — металевий брусок певної висоти, на верхньому торці якого знаходиться рельєфне зображення літери чи знака для ручного набору.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |