кажучи

[kɑʒut͡ʃɪ] Дієприслівник

Буква:К

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Дієприслівник теперішнього часу від дієслова “казати”, що вживається для введення вставних слів, речень або для вираження ставлення мовця до висловлюваного, часто у сполученнях на кшталт “правду кажучи”, “власне кажучи”, “між нами кажучи”.

  2. (Лінгвістика) –

    (рідк.) Форма дієприкметника активного теперішнього часу від дієслова “казати” у значенні: той, який говорить, вимовляє щось.

Більше записів