кажучи
[kɑʒut͡ʃɪ] Дієприслівник
Буква:К
Значення
- (Лінгвістика) –
Дієприслівник теперішнього часу від дієслова “казати”, що вживається для введення вставних слів, речень або для вираження ставлення мовця до висловлюваного, часто у сполученнях на кшталт “правду кажучи”, “власне кажучи”, “між нами кажучи”.
- (Лінгвістика) –
(рідк.) Форма дієприкметника активного теперішнього часу від дієслова “казати” у значенні: той, який говорить, вимовляє щось.