Значення
-
Невеликий річковий або прибережний рибальський човен, поширений на Дунаї, Дністрі та Північному Причорномор’ї, часто з одним вітрилом.
-
Розмовне, часто жартівливе або грубувате позначення човна або судна, що перебуває у поганому стані або викликає недовіру.
-
У переносному значенні, у виразі “каюк (комусь/чомусь)” — кінець, загибель, руйнація (наприклад, “Йому каюк”, “Проекту каюк”).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. каюк, р. каюка, д. каюкові, з. каюк, о. каюком, м. каюкові, к. каюку