каючок

[kɑjut͡ʃok] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Каючок — зменшувально-пестлива форма від іменника “каюк”, що вживається в розмовній мові для позначення смерті, загибелі, кінця чогось, часто у фразеологізмі “прийшов/прийшовся каючок (комусь, чомусь)”.

  2. Каючок — власна назва, прізвисько або ім’я персонажа в усній народній творчості, казках або літературних творах, що походить від назви птаха каюк (мартина).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. каючок, р. каючка, д. каючкові, з. каючок, о. каючком, м. каючкові, к. каючку

Більше записів