Значення
- (Міфологія) –
У давньогрецькій міфології — божественні персоніфікації сприятливого моменту, вигідного часу для дії, що вважалися синами Зевса; уособлення вдалого випадку або нагоди.
- (Література) –
У сучасному вжитку (переважно в художній літературі, філософії або публіцистиці) — символічне позначення сприятливих обставин, щасливого збігу подій або моменту, коли можна досягти успіху.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. кайромона, р. кайромони, д. кайромоні, з. кайромону, о. кайромоною, м. кайромоні, к. кайромоно