Значення
- (Історія) –
(в археології) техніка обробки кременю або іншого каменя шляхом відколювання уламків за допомогою спеціального ударника (кайла) для виготовлення знарядь.
- (Геологія) –
(у гірничій справі) робота з використанням ручного інструменту (кайла) для відколювання, розпушування гірської породи або корисних копалин.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. кайлування, р. кайлування, д. кайлуванню, з. кайлування, о. кайлуванням, м. кайлуванні, к. кайлування