1. (в археології) техніка обробки кременю або іншого каменя шляхом відколювання уламків за допомогою спеціального ударника (кайла) для виготовлення знарядь.
2. (у гірничій справі) робота з використанням ручного інструменту (кайла) для відколювання, розпушування гірської породи або корисних копалин.