каїн

[kɑjin] Іменник

Буква:К

Значення

  1. За біблійним переказом — старший син Адама та Єви, який убив свого брата Авеля з ревнощів і став символом братовбивці та зрадника.

  2. Переносно — людина, яка вчинила зраду, тяжкий злочин проти близьких або спільноти; братовбивця.

  3. У розмовній мові — жартівливе або докірливе звертання до неслухняної, пустотливої дитини.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. каїн, р. каїна, д. каїнові, з. каїна, о. каїном, м. каїні, к. каїне

Більше записів