каїн

1. За біблійним переказом — старший син Адама та Єви, який убив свого брата Авеля з ревнощів і став символом братовбивці та зрадника.

2. Переносно — людина, яка вчинила зраду, тяжкий злочин проти близьких або спільноти; братовбивця.

3. У розмовній мові — жартівливе або докірливе звертання до неслухняної, пустотливої дитини.

Приклади вживання

Приклад 1:
— мимоволі вихопилося в Федора, який ступив уперед, сліпнучи від трубного відлуння, яке вогняним кущем вихитнулося й пішло від його слів по всьому місту, ніби це вимовив не він, а його немічним горлом озвався весь уярмлений український народ, що його нечистий єдинонеділимними лабетами старшого брата (а хіба Каїн не старший брат? Вічно ці старші брати!)
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: іменник (однина) |