кайф

[kɑjf] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Медицина) –

    Стан приємного сп’яніння, ейфорії або задоволення, що виникає під впливом наркотичних речовин, алкоголю або внаслідок сильних позитивних емоцій.

  2. (Психологія) –

    Почуття насолоди, радості, внутрішнього задоволення від чого-небудь; стан легкого та щасливого збудження.

  3. (Психологія) –

    (переносно) Задоволення, насолода, яку приносить щось (процес, дія, стан).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кайф, р. кайфу, д. кайфові, з. кайф, о. кайфом, м. кайфі, к. кайфе

Більше записів