Значення
- (Медицина) –
Стан приємного сп’яніння, ейфорії або задоволення, що виникає під впливом наркотичних речовин, алкоголю або внаслідок сильних позитивних емоцій.
- (Психологія) –
Почуття насолоди, радості, внутрішнього задоволення від чого-небудь; стан легкого та щасливого збудження.
- (Психологія) –
(переносно) Задоволення, насолода, яку приносить щось (процес, дія, стан).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. кайф, р. кайфу, д. кайфові, з. кайф, о. кайфом, м. кайфі, к. кайфе