каяття

[kɑjɑttjɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Почуття глибокого жалю, розкаяння за вчинене, супроводжуване прагненням вибачитися або загладити провину; дія за значенням «каятися».

  2. У релігійному контексті — таїнство, у якому віруючий усвідомлює та сповідує свої гріхи перед Богом і отримує відпущення через священика; сповідь.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. каяття, р. каяття, д. каяттю, з. каяття, о. каяттям, м. каятті, к. каяття

Більше записів