кавітація

[kɑʋitɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Фізика) –

    (у фізиці, гідродинаміці) Явище утворення порожнин (бульбашок, каверн) у рідині внаслідок місцевого зниження тиску, що часто супроводжується їхнім схлопуванням з утворенням ударної хвилі.

  2. (Техніка) –

    (у техніці) Процес руйнування поверхні твердих тіл (наприклад, лопатей гвинта, лопаток турбін, насосів), спричинений цим явищем.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кавітація, р. кавітації, д. кавітації, з. кавітацію, о. кавітацією, м. кавітації, к. кавітаціє

Більше записів